Європейські тренди у вивченні та застосуванні антиаритмічних препаратів ІС класу (Етацизину): the old, the new, and ETERNITY

В квітні у Парижі (Франція) пройшов щорічний конгрес Європейської асоціації серцевого ритму (European Heart Rhythm Association – EHRA), який традиційно є законодавцем мод та тенденцій розвитку аритмології не тільки у Європейському союзі, але й у всьому світі. Більше 7 тис. учасників із 117 країн прийняли участь у заході, що зайняв 4 поверхи комплексу Palais du congrès. Хоча захід більше орієнтований на інтервенційних аритмологів, тема антиаритмічної медикаментозної терапії також знайшла своє відображення, оскільки публікація у минулому році Практичного компендіуму з антиаритмічних препаратів (ААП) від EHRA [1] надала новий поштовх медикаментозній аритмології, яка повільно розвивалась через стагнуючі класифікації та відсутність прагматичного систематизованого підходу до створення нових таргетів терапії.

Темі подальшого розвитку медикаментозної антиаритмічної терапії було присвячено доповідь C. A. Remme з Нідерландів [2], яка визначила основні обмеження в сучасній аритмології наступним чином:

1. Субоптимальне фармакологічне лікування, бо ААП часто є неселективними, вельми посередній розвиток нових стратегій в останні десятиріччя
2. Терапія інвазивна та за допомогою пристроїв пов’язана з ризиками та ускладненнями і часто не впливає на механізм розвитку аритмії чи порушення провідності
3. Відсутність прогностичних та терапевтичних біомаркерів, зокрема циркулюючих біомаркерів проаритмічного стану, а також відсутність можливості визначити осіб які мають найвищий ризик аритмії, або отримають найбільшу користь від певного втручання.

Сучасні ААП мають в обмеженнях не тільки неспецифічність блокади іонних струмів, але й взагалі часто емпіричний характер їх винаходу та відсутність обґрунтованого пояснення механізму встановленої клінічної дії, яка може бути обумовлена і нещодавно відкритими механізмами. Застосування ААП без ретельного з’ясування їх ефектів призводить до таких проблем як вузьке терапевтичне вікно, побічні дії, зокрема

Так, на конгресі в межах е-постерної сесії «Антиаритмічна терапія» було представлено дані аналізу досліджень застосування колхіцину при ФП і показано, що колхіцин знижує частоту виникнення ФП у когортах пацієнтів після операцій на серці та абляції, але збільшує побічні ефекти з боку травного тракту [4].

На цій же сесії було представлено результати українського опитування, виконаного Сидоровою Н. М. та Колесником М. Ю., the Ethacizine Evaluation for acute and chronic treatment of atRial fibrillatioN in real practIce: Ukrainian naTional surveY (ETERNITY), присвяченого вивченню думки клініцистів щодо застосування ААП ІС класу етацизину у лікуванні пацієнтів із ФП як складової взаємодії між пацієнтом та лікарем [5].

Представлені на конгресі матеріали переважно відображали як загальне ставлення до етацизину опитаної когорти 100 лікарів, переважно кардіологів, які практикують в амбулаторних закладах, так і використання стратегії фармакологічної кардіоверсії при ФП за допомогою етацизину, яка є рекомендованою в Україні з 2024 року Резолюцією Всеукраїнської асоціації аритмологів України [6], а з 2025 року – у стандартах з ведення ФП цієї організації [7, 8].

Було показано, що етацизин є найбільш часто застосованим препаратом серед респондентів ETERNITY із найвищим середнім показником задоволеності (7,9 балів з 10 можливих), статистично більшим ніж для пропафенона (7,2 бали, р=0,014). Етацизин виглядав не гірше за пропафенон та флекаїнід при категоризації оцінок клініцистів («Погано», «Посередньо», «Добре» та «Дуже добре»). Для етацизину респонденти жодного разу не назвали проаритмогенний ефект як саме основну причину його непризначення, а серед причин вибору цього препарату для терапії пацієнта доволі часто відзначали антихолінергічний ефект засобу [5].

Значну роль в цьому дослідженні було відведено ролі саме пацієнта у виборі стратегії відновлення синусового ритму при ФП. Показано, що, хоча лікарі активно залучають пацієнтів до обговорення тактики лікування та були достовірно більш обережними при обговоренні з пацієнтами та призначенні етацизину як стратегії «таблетка в кишені» для відновлення синусового ритму, самі пацієнти часто обирали етацизин, який вже отримують для підтримання синусового ритму, для фармакологічної кардіоверсії при розвитку пароксизму ФП. Такої думки були 28,3% респондентів ETERNITY. Більше половини опитаних мали досвід відновлення синусового ритму при ФП за допомогою етацизину, зазначивши переважно його добру ефективність, зокрема як таку, яка не поступається пропафенону та флекаїніду. Особливо цікавим результатом є те, що лікарі мали досвід фармакологічної кардіоверсії не тільки застосувавши етацизин однократно у високій дозі (стратегія «таблетка в кишені»), але в дискретному режимі – в деяких випадках додавши таблетку 50 мг через 1-2 години після дози 100 мг, в деяких просто підвищували добову дозу до 200 мг [5, 9].

Чому ж поважних рецензентів конгресу EHRA 2026 зацікавило це дослідження-опитування? На нашу думку, по комплексу причин. По-перше, в останні роки роль пацієнта у лікуванні постійно зростає. Це стосується і підтримання прихильності до лікування, і згоди на різні методи лікування, і виконання профілактичних заходів. Чим більше пацієнт залучений в процес лікування, чим більше він бере відповідальності за своє здоров’я, тим більшим буде позитивний ефект застосування тих сучасних методів, які ми можемо запропонувати. Пацієнт має розуміти причини свого захворювання, можливі тригери та чинники, що справляють терапевтичний та профілактичний вплив. До певної межі до проведення опитування ETERNITY авторів надихнула інша наукова робота, виконана  О. С. Сичовим та співавторами [10] у 2024 році. В цьому дослідженні було відібрано пацієнтів, які отримували етацизин з приводу ФП та під час пароксизму самостійно приймали цей препарат за принципом таблетки в кишені. Саме це дослідження поставило питання, наскільки контрольованим є процес застосування пацієнтами ААП ІС класу, на що слід звернути увагу при роботі з такими пацієнтами. Результати опитування ETERNITY є послідовними з отриманими О. С. Сичовим та співавт. даними стосовно частого самостійного застосування пацієнтами етацизину для відновлення синусового ритму при ФП, а також стосовно того, що препарат може бути використаний у дозі, більшій за 100 мг, або, навпаки, у меншій. Саме така «самостійність» пацієнта, який відчув ефект препарату, має бути чітко контрольованою, що і було відзначено в дискусії при оприлюдненні результатів ETERNITY на конгресі EHRA 2026. Препарати ІС класу, включно з етацизином, мають профіль безпеки, який потребує уважного моніторингу, особливо при використанні у високих дозах. Тому пацієнти мають отримати чіткі рекомендації на випадок застосування будь-якого з препаратів ІС класу для фармакологічної кардіоверсії та перебувати на зв’язку з лікуючим лікарем. Розробка пам’яток та коротких інформаційних матеріалів, навчання пацієнта  може стати у пригоді, як зазначила модератор сесії «Антиаритмічні препарати» конгреса EHRA 2026 Dr. V. Johnson (Німеччина).

Другим аспектом, який міг зацікавити рецензентів конгресу, є типи режимів фармакологічної кардіоверсії. Дотепер ми обговорювали переважно режим «таблетки в кишені», втім висока доза ААП ІС класу може супроводжуватись підвищеним ризиком розвитку побічних дій, саме тому деякі лікарі вдаються до застосування етацизину у «дробному режимі» для відновлення синусового ритму. Цей «дробний» формат застосування можна розділити на два напрямки. Перший, це застосування додаткової таблетки етацизину (50 мг) у разі невдачі стратегії «таблетка в кишені». Інший підхід – підвищення добової дози етацизину до 200 мг на добу. Хоча респонденти оцінюють в цілому «дробну» стратегію як менш ефективну ніж «таблетка в кишені» (36,7% опитаних), цей варіант також може бути застосованим у випадках, коли пацієнт висловлює бажання скористатись саме такою можливістю. Таким чином, автори дослідження ETERNITY пропонують для етацизина не застосовувати термін «таблетка в кишені», а натомість визначати «фармакологічну кардіоверсію у разовому чи дискретному режимі».

Тож опитування медичної спільноти, як метод корегування актуальних рекомендацій відповідно до нагальних потреб та практик наразі є не лише національним, але й світовим трендом.

Джерела

1. Merino J. L., Tamargo J., Blomström-Lundqvist C., et al. Practical Compendium of Antiarrhythmic Drugs: A Clinical Consensus Statement of the European Heart Rhythm Association of the ESC. Europace. Published online March 30, 2025. https://doi.org/10.1093/europace/euaf076
2. Remme C. A. Fostering innovation: advancing research and development of next-generation anti-arrhythmic drugs. EHRA 2026, Paris. https://esc365.escardio.org/presentation/311244
3. Mondéjar-Parreño G, Sánchez-Pérez P, Cruz F, Jalife J Promising tools for future drug discovery and development in antiarrhythmic therapy Pharmacological Reviews, 2024; 77. DOI: 1124/pharmrev.124.001297
4. Hasan S. Hwang T, Osman F, Lim VG. Can colchicine tame atrial fibrillation? A scoping review. EHRA 2026, Paris. https://esc365.escardio.org/presentation/319331
5. Sydorova N., Kolesnyk M. Results of a national survey on ethacizine for atrial fibrillation treatment in real practice as a part of a patient oriented approach. EHRA 2026, Paris. https://esc365.escardio.org/presentation/319326
6. Сидорова Н. М. «Віденський гамбіт 2025» для класифікації антиаритмічних засобів: які можливі впливи на щоденну практику? Український медичний часопис. 2025. № 3(169) – ІІI. C. 57–61. https://doi.org/10.32471/umj.1680-3051.266061
7. Серцево-судинні захворювання. Класифікація, протоколи, стандарти діагностики та лікування / за ред. В. М. Коваленка, О. С. Сичова, Л. Л. Вавілової, Л. Г. Воронкова, С. М. Кожухова, М. І. Лутая, О. І. Мітченко, Л. А., Міщенко, О. Г. Несукай, О. М. Пархоменка, Г. Д. Радченко, М. Ю. Соколова, Т. В. Талаєвої, В. О. Шумакова. 8-ме вид., переробл. і доповн. Київ: Четверта хвиля, 2025. 456 с.
8. Класифікація, стандарти діагностики та лікування порушень ритму та провідності серця / За ред. О. С. Сичова. Київ: Четверта хвиля, 2025. 324 с.
9. Sydorova NM, Kolesnyk MYu. Results of a Survey “Ethacizine Evaluation for acute and chronic treatment of atRial fibrillatioN in real practice: UkraInian naTional survey (ETERNITY)” Modern medical technology. 17(4), 266–278. https://doi.org/10.14739/mmt.2025.4.342898
10. Сичов О. С., Романова О. М., Романов В. Ю. Результати клінічного дослідження «Оцінка ефективності та безпеки застосування препарату етацизин для відновлення ритму за схемою «таблетка в кишені» та протирецидивного лікування у хворих на артеріальну гіпертензію та пароксизмальну форму фібриляції передсердь». Аритмологія. 2025. № 1(53). С. 36-49. https://asar.org.ua/upload/iblock/a95/%D0%90%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F%201_225%20%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%82.pdf
11. Puererfellner H. Guidelines vs. Reality: What are you actually doing with Class Ic AADs? https://www.linkedin.com/posts/ehra-president-ab12a5209_recast-af-survey-a-european-heart-rhythm-activity-7439972528862756864-rPF9

Опубліковано в Тематичному номері «Кардіологія. Ревматологія. Кардіохірургія» № 2 (105), 2026 р. видання «Медична газета «Здоров’я України»